Консультації

21.05.2018

Зміна назви (найменування) юридичної особи досить таки складна і трудомістка робота. Оскільки майже ідентична первинній реєстрації підприємства. Отже, які кроки необхідно виконати власнику бізнесу для зміни назви підприємства:

Крок 1 - Підготувати Пакет документів для зміни найменування:

1. Протокол загальних зборів засновників ТОВ
2. Статут (нова редакція) або зміни до Статуту
3. Реєстраційна картка - форма № 3
4. Довіреність (якщо зміну найменування компанії буде проводити не директор)

Увага! Згідно законодавства України нову редакцію Статуту або зміни до Статуту можна нотаріально не засвідчувати. Потрібно тільки підписати учасниками, поставити печатку компанії на підписах та прошити нову редакцію Статуту або зміни до Статуту.


Крок 2 - Нотаріальне засвідчення Статуту (нової редакції) у нотаріуса (у разі потреби)

Пакет необхідних документів:
1. Нова редакція Статуту в 2х екземплярах
2. Свідоцтво (Виписка) про державну реєстрацію
3. Старий Статут компанії

Увага! При підписанні нової редакції Статуту у нотаріуса необхідна присутність учасників з паспортами та ідентифікаційними номерами.


Крок 3 - Внесення змін до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців

Пакет необхідних документів:
1. Протокол Загальних зборів учасників ТОВ
2. Статут нова редакція або Зміни до Статуту – 1 екземпляр
3. Заповнена реєстраційна картка № 3
4. Довіреність (якщо зміну найменування компанії буде проводити не директор)
5. Квитанція про сплату адміністративного збору за проведення змін

Крок 4 - Отримання нової виписки з ЄДРПОУ

Крок 5 - Виготовлення нової печатки з новою назвою підприємства

Крок 6 - Похід до банку (для оповіщення про зміну найменування вашої компанії)

Увага! Якщо у Вас відкриті рахунки в декількох банках, Вам необхідно кожний банк сповістити про зміну назви підприємства.

Автор:
Бурдейний Павло
Юрист МКК Бондар


19.02.2018
  • копія свідоцтва про реєстрацію або виписка (необхідна для підготовки нашими спеціалістами повного пакету документів)
  • копія діючого Статуту підприємства (для ознайомлення)
  • завірена нова редакція Статуту
  • нотаріально завірений Протокол загальних зборів засновників щодо прийняття рішення про зміну найменування юридичної особи
  • заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу оформлена у встановленому порядку (Форма 3)
  • при наявності оригінал свідоцтва платника ПДВ (підлягає здачі ДПІ, як застарілий документ)
  • при наявності оригінал свідоцтва платника єдиного податку (підлягає здачі у ДПІ, як застарілий документ)
  • довіреність оформлена на офіційному бланку юридичної особи завірена підписом директора та печаткою
  • документ, що підтверджує сплату адміністративного збору

Виникли питання? Звертайтесь до "МКК БОНДАР"
Наші фахівці у максимально кроткі строки нададуть Вам кваліфіковану консультацію та проведуть всі необхідні зміни.

Ми врахуємо всі Ваші потреби, завдання та ресурси.
www.bondar.net.ua
27.10.2017

Державна регуляторна служба України спільно з Мінекономрозвитку за підтримки Офісу ефективного регулювання (BRDO) запустила пілотний модуль планування заходів державного нагляду (контролю).

За допомогою пілотного модуля був автоматично сформований проект Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік на основі пропозицій самих органів державного нагляду і контролю.
Перевірити, чи включений конкретний суб'єкт господарювання в проект можна безкоштовно і без реєстрації на сайті (http://ias.brdo.com.ua/) пілотного модуля.

Пошук можливий по назві підприємства або за його кодом ЄДРПОУ.
Суб'єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до державної регуляторної службу України. Тоді перевірка такого підприємства буде проводитися відповідно до окремих річними планами органів державного нагляду (контролю).

Сайт: ЮРЛІГА

04.09.2017

Як відомо, протягом року бухгалтер подає до відповідних установ звітність – податкову, фінансову, статистичну, до різних Фондів та ін.  Відповідальність за порушення термінів подачі звітності регулюється відповідною структурою.
Що ж нас чекає в разі несвоєчасного подання звітності?

Порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи передбачає встановлення таких видів відповідальності як: фінансова, адміністративна та кримінальна.

При цьому податковими правопорушеннями вважаються протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Кодексами та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

До осіб, які притягаються до відповідальності за вчинення правопорушень у зазначеній сфері, згідно із п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) належать: платники податків; податкові агенти та/або посадові особи платників податків, податкових агентів.

 

ФІНАНСОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами, у т. ч. у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до п. 1 ст. 112 ПКУ не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Згідно п.1 ст.47 ПКУ відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи; фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;  податкові агенти.

Відповідно до п.1 ст. 114 ПКУ, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним ст. 102 ПКУ.

Згідно з п.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Органи державної фінансової інспекції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення на підставі ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року N 8073-X, зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП) у випадках неподання звітності підконтрольними їй установами та суб'єктами господарювання.

Строки накладення адміністративного стягнення визначені ст. 38 КУпАП, а саме: адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Порушення термінів подання  податкової звітності

Відповідальність за порушення термінів подачі податкових декларацій (розрахунків) встановлена згідно ПКУ фінансова. Крім того, на посадових осіб підприємства може бути покладена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу за порушення податкового законодавства.

Згідно статті 120 ПКУ передбачено штраф в розмірі 170 гривень за кожне таке порушення. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року караються штрафом у розмірі 1020 гривень.

Неподання (несвоєчасне подання) платником податків звіту про проведені ним протягом року контрольовані операції відповідно до вимог п.4 ПКУ карається  штрафом у розмірі 100 МЗП згідно п.3 ПКУ.

Неподання (несвоєчасного подання) платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог п.4 ст.39 ПКУ тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з частиною першою ст. 163 прим.1 КУпАП розмір адмінштрафу у разі вчинення правопорушення вперше – 5 – 10 нмдг (85 – 170 грн.) у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення - 10 – 15 нмдг  (170 – 255 грн.)

Доцільно звернути увагу, що згідно статті 119 ПКУ за подання з порушенням встановлених строків податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (славнозвісний 1-ДФ) тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень. Передбачені п. ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ. Зокрема, ст. 163 прим. 4 КУпАП, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, вперше – 2 – 3 нмдг (34 – 51 грн.) у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення - 3 – 5 нмдг (51 – 85 грн.)

Порушення вимог подання звіту по ЄСВ

Несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачає фінансову та адміністративну відповідальність.

Відповідальність за порушення термінів подачі передбачає штраф в розмірі 170 гривень за кожне таке порушення. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року караються штрафом у розмірі 1020 гривень.

Згідно з частиною першою ст. 165 прим.1 КУпАП розмір адмінштрафу у разі вчинення правопорушення вперше – 30 – 40 нмдг (510 – 680 грн.) у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення - 40 – 50 нмдг  (680 – 850 грн.)

Порушення вимог подання звітності у Фонди

Згідно зі ст. 165 прим.4 КУпАП порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, тягнуть за собою накладення штрафу вперше – 8 – 15 нмдг (136 – 255 грн.) у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення – 10 – 20 нмдг (170 – 340 грн.).

Згідно зі ст. 165 прим.5 КУпАП порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, тягнуть за собою накладення штрафу вперше – 8 – 15 нмдг (136 – 255 грн.) у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення – 10 – 20 нмдг (170 – 340 грн.).

Згідно зі ст. 188 прим.1 КУпАП невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів - тягнуть за собою накладення штрафу – 10 – 20 нмдг (170 – 340 грн.).

Порушення вимог подання фінансової звітності

Обов’язок подання фінансової звітності підприємствами органам, до сфери управління яких вони належать, регулюється Законом України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», неподання ж розцінюється порушенням законодавства з фінансових питань та притягується до адміністративної відповідальності посадових осіб.

Згідно з частиною першою ст. 164 прим.2 КУпАП  розмір адмінштрафу у разі вчинення правопорушення вперше – 8 – 15 нмдг (136 – 255 грн.) у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення - 10 – 20 нмдг  (170 – 340 грн.)

КУпАП не передбачено право органів державної податкової служби складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової, звітності платниками податків, але положеннями статті 234 прим. 1 КУпАП встановлено, що органи державної фінансової інспекції розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164 прим. 2).
Варто пам’ятати, що у рамках здійснення заходів, передбачених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності.

Порушення вимог подання статистичної звітності

Неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України тягне за собою накладення штрафу на громадян та посадових осіб. 

Згідно з частиною першою ст. 186 прим.3 КУпАП  розмір адмінштрафу у разі вчинення правопорушення вперше – 3 – 5 нмдг (51 – 85 грн.) на громадян та 10 – 15 нмдг (170 – 255 грн.) на посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення - 5 – 10 нмдг (85 – 255 грн.) на громадян та 15 – 25 нмдг (255 – 425 грн.) на посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.


КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Наслідком за ухилення від сплати штрафу є притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до частини 1 статті 389 Кримінального кодексу України. Зокрема, ухилення від сплати штрафу карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк, а ухилення від відбування громадських чи виправних робіт особою, засудженою до цього покарання відповідно арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

Якщо у Вас виникли труднощі або просто не вистачає часу на своєчасне і точне ведення бухгалтерії, здійснення платежів і здачу звітності, звертайтеся в МКК «Бондар». Наша команда професіоналів із задоволенням допоможе заощадити ваш час та гроші!

  
Швець Василина 
Бухгалтер – експерт 
  
Міжнародна консалтингова компанія «Бондар» 
Надійна опора Вашого бізнесу!

04.09.2017

В процесі здійснення господарської діяльності юридичні особи та фізичні особи – підприємці укладають різного виду цивільно-правові та господарські договори. У свою чергу контрагенти з якими укладаються договори можуть бути як надійними, так і ненадійними.
Тому під час укладання договору підприємцеві потрібно перевіряти контрагента на благонадійність. Перевірка контрагента справа не затратна, але дозволяє убезпечити підприємця від небажаних наслідків.
На даний момент існує достатня кількість публічних сайтів, онлайн баз даних та реєстрів з яких можна дізнатися більшість інформації про вашого контрагента. 


Основні відкриті джерела інформації: 


1.      Пошук інформації в мережі інтернет через пошукові системи (Google, та інші)
Перед підготовкою до укладання договору, введіть назву контрагента в пошуковій системі та подивіться інформацію яка вас цікавить. Можливо якщо контрагент немає «гучних» справ та інших відгуків, в пошуковій системі підприємцю нічого не вдасться знайти про свого партнера. 


2.        Державні реєстри та онлайн бази даних 


2.1. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch
ЄДРПОУ - один із найбільших державних реєстрів у якому міститься практично вся інформація про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Інформація з даного реєстру доступна безкоштовно на самому сайті. Крім того, є можливість замовити витяг, що надається на платній основі. Дізнавшись ідентифікаційний код юридичної особи ви зможете проглянути інформацію про дату заснування компанії, її юридичне місцезнаходження, інформацію про засновника (ів) та директора компанії (дата обрання, наявні обмеження) та іншу актуальну інформацію.

2.2. Спеціальні сайти Державної фіскальної служби України
-            Дізнайся більше про свого бізнес-партнера
http://sfs.gov.ua/ru/businesspartner
На сайті міститься інформація про те чи перебуває платник на обліку в податкових органах та інформація щодо наявності/відсутності податкового боргу.
-            Модернізований електронний сервіс ДФС «Електронний кабінет платника»
https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx
Сайт розпочав роботу у 2016 році в тестовому режимі та містить інформацію з реєстрів (дані взяття на облік платників, реєстр платників єдиного податку, дані реєстру платників ПДВ та інші реєстри). 


2.3. Єдиний державний реєстр судових рішень
http://www.reyestr.court.gov.ua
Даний сайт є офіційним веб – порталом судової влади в Україні. До реєстру вносяться усі рішення судів України у цивільних, адміністративних, господарських справах, справах про адміністративні правопорушення та кримінальних провадженнях. На сайті можна зайти інформацію про наявність судових проваджень в яких бере участь контрагент.

Також потрібно мати на увазі: 


1.        При укладені договору потрібно запитувати та зобов’язувати контрагента надати: копії установчих документів, довідку зі статистики, виписку/витяг з ЄДРПОУ, копію свідоцтва платника ПДВ (якщо юридична особа є платником даного податку).

2.        При підписані договору між сторонами, як правило директор юридичної особи має право підписувати документи, проте можливе підписання документів за нотаріальною довіреністю або за завіреною належним чином довіреністю від юридичної особи (видається директором та завіряється печаткою), яка видається уповноваженому представнику.
При підписані документів директором потрібно дізнатися чи не обмежені його повноваження статутом  на підписання певних видів договорів або на певну суму. Тому перед підписанням договору краще ознайомитися із статутом контрагента та запросити витяг з ЄДРПОУ який краще за все має бути отриманий в день підписання договору.
Якщо договір підписується за довіреністю необхідно детально прочитати та ознайомитися з положеннями, що в ній містяться, а також звернути увагу на те коли закінчується строк дії даної довіреності.

3.        Якщо на роботи, що будуть виконуватися контрагентом за договором потрібна дозвільна документація, перед підписанням договору краще поцікавитися чи має право особа на здійснення діяльності на яку потрібно мати спеціальну правосуб’єктність – наявність ліцензій, дозволів, сертифікатів та інших дозвільних документів.
Отже, якщо при укладені договору ви будете дотримуватися даних порад, то зможете уникнути багатьох негативних наслідків у свої господарській діяльності. 


Сподіваємось, що перелічені вище поради допоможуть зекономити Ваш час та гроші!

Бурдейний Павло
Юрист
Міжнародна консалтингова компанія «Бондар»
Надійна опора Вашого бізнесу!
www.bondar.net.ua  


Сторінки: 1 2 3 4 Наступна
Структура компанії
Структура компанії
Фахівці Міжнародної консалтингової компанії «Бондар» вийшли на новий рівень якості та надійності, що надаються нами бухгалтерських послуг.
Наші клієнти
Наші клієнти
Клієнтами нашої компанії є підприємства і підприємці, зайняті в самих різних областях.
Bondar Company Group
Bondar Company Group
Компанії, що входять до Групи компаній Бондар забезпечують максимальну ефективність роботи зі своїми клієнтами.
Юридичні послуги підприємствам
Юридичні послуги підприємствам
Група компаній Бондар надає юридичні послуги: реєстрація та ліквідація підприємств Київ.